Вернуться в начало раздела "Архитектура"

Вернуться в начало раздела "Статьи про архитектуру"

Вернуться на главную страницу сайта

История
архитектуры

Парки

Мосты

Замки

Церкви

Музеи

Скульптуры и памятники

Общественные
здания

Ужгородський некрополь

Статьи про архитектуру

Как разместиться в бизнес-каталоге?

Все статьи

Анекдоты

Фото Ужгорода

Форум Ужгорода

 

 

 

Облоги й штурми замку

Важко сказати, наскільки замуровані живцем в стіни замку люди допомагали його захисникам, але захищати Ужгородський замок від неприятеля доводилося неодноразово. Короткі, але жорстокі штурми, тривалі та виснажливі облоги – невід'ємна частина історії цієї фортеці, особливо у ХVІ-ХVІІ ст., коли наш край був ареною жорстокої боротьби між протестантськими князями Трансільванії та католицькими правителями Габсбурзької імперії.

Так було і в 1644 р., коли війська трансільванського князя, володаря сусіднього з Ужгородом Мукачівського замку Дьєрдя Ракоці І (1591-1648), очолювані його тамтешнім каштеляном Яношом Баллінгом, вирішили захопити Ужгород. Власник замку Янош Другет (?-1645) утік до Польщі, а його дружина, свавільна й жорстока Анна Якушич, сховалася у надійнішому замку Ясенов (нині Словаччина). Оборона ужгородської фортеці була покладена на вірного Другетам каштеляна Іштвана Дуку. У той час оборонні споруди складалися з палацу, глибокого рову і дерев'яного паланку. Сучасних мурів ще не існувало. Старий і досвідчений Баллінг спочатку захопив місто, а потім оточив замок. Під завісою ночі Баллінг, який через хворобу ніг керував операцією, сидячи у спеціальному кріслі, наказав звести земляний бастіон, на якому встановили гармати. Артилерія взяла під приціл ворота та вікна палацу і діяла настільки успішно, що оборонці не могли завдати у відповідь жодного пострілу. А коли дерев'яні ворота палацу ось-ось повинні були впасти, Іштван Дука попросив миру. Баллінг одразу ж розмістив у фортеці власну залогу, а всіх прихильників Другетів привів до присяги своєму пану Дьєрдю Ракоці І.

 

Трансільванський князь Дьєрдь Ракоці I

В історії замку були, однак, і триваліші облоги. У 1703 р. розпочалась визвольна війна угорців під керівництвом Ференца Ракоці II проти австрійців. Центром цієї боротьби стало Верхнє Потисся. В Ужгородському замку, який до того належав одному з ватажків повстанців графу Міклошу Берчені (1665-1725), тепер дислокувався німецький гарнізон капітана Франца фон Шветліка. Коли в березні розпочалося повстання і чутки про нього дійшли до Відня, був виданий наказ про укріплення замків, в тому числі й ужгородського. Оборонні споруди фортеці відремонтували, поновили запаси пороху, озброєння, провіанту. Повстанські загони з'явилися в околицях Ужгорода у липні, а 15 серпня на південь від міста вже відбувся жорстокий бій, який завершився перемогою повстанців.

Тим часом в Ужгородському замку творилося щось неймовірне: дворянство ужанського комітату, налякане повстанцями, разом з родинами, слугами і крамом намагалося сховатися за міцними мурами. Проте місця для всіх не вистачало. Капітан замку обмежив кількість слуг двома особами, а самих дворян під присягою змусив взяти участь в нічних дозорах уздовж палісаду.

Повстанці – переважно українське населення Верховини, – очолювані Іваном Бецою, 17 вересня захопили місто й розпочали облогу замку. Але погано озброєні селяни не могли приступом зламати опір добре вишколеного, озброєного до зубів німецького гарнізону, тому облога затягнулася на довгі місяці. Та час робив своє. Щодалі оборонцям приходилося важче. Спочатку у них закінчився фураж. Потім, з настанням холодів і зменшенням запасів провіанту, загострилися суперечності між дворянством і німецьким гарнізоном. І хто зна, як довго тривала б облога, якби у лютому 1704 р. не здався гарнізон набагато могутнішого Мукачівського замку. Коли Шветлік довідався про це, то вирішив припинити оборону як безперспективну, оскільки ужгородська фортеця залишилася єдиною, що не потрапила в цей час до рук повстанців.

Незабаром в Ужгород повернувся його власник граф Міклош Берчені, з ім'ям якого пов'язана найсвітліша сторінка історії замку.

Йосип Кобаль. "Ужгород відомий та невідомий", 2008


 

 

 

 

Ужгород, отдых в Ужгороде

Статьи

Новости

Погода

Курсы валют

 

Вернуться в начало раздела "Архитектура"

Вернуться в начало раздела "Статьи про архитектуру"

Вернуться на главную страницу сайта

Общественно-информационный портал города Ужгорода

2007-2016. Все права защищены.

Копирование материалов разрешено только с видимой гиперссылкой на источник: http://www.uzhgorod.ws

Хостинг сайта предоставлен и осуществляется компанией ЗАО "SpaceWeb"
Город Ужгород