Вернуться в начало раздела "Медицина"

Вернуться в начало раздела "Статьи о медицине"

Вернуться на главную страницу сайта

Медицинские центры

Медицинские лаборатории

Родильные дома

Стомат.клиники

Поликлиники

Больницы

Аптеки и оптика

Торговые представители

Статьи о медицине

Анекдоты о медицине

Как разместиться в бизнес-каталоге?

Фото Ужгорода

Форум Ужгорода

 

 

 

Працювати вночі й зберегти здоровя

Для збереження нормального або бодай достатнього зору необхідні дотримання фізичної активності, нормальне освітлення, правильний режим праці й відпочинку. Добовий біоритм людини сформувався передусім у зв’язку зі зміною дня й ночі. Тому й життєдіяльність організму коливається протягом доби: найбільша енергійність у ранці (щоправда, декому потрібен певний час після сну), потім спад у середині дня, деякий підйом у вечірні години і, нарешті, різке зниження активності вночі.

працювати вночі й зберегти здоровьяЩе в позаминулому столітті переважна більшість людей жила у суворій відповідності до вимог добового біоритму не тільки тому, що орієнтувалися в житті за сонцем, а й тому, що знали з досвіду: найпродуктивніша праця – зранку. Трудівники рано вкладалися, щоб добре виспатися. Після обіду лягали відпочити, бо по-перше, з повним шлунком багато не напрацюєш, а по-друге, це просто шкідливо для повноцінного засвоєння їжї. Ось чому і понині в деяких цивілізованих країнах обідня перерва включає додатковий час для відпочинку, навіть сну (сієста). Наукові обгрунтування доводять: за такого розпорядку трудового дня, що узгоджується із самою природою, підвищується працездатність і поліпшується якість праці. До того ж уповільнюється «зношуваність» (амортизація) організму.

З розвитком цивілізації швидко змінюється характер праці, а отже, спосіб життя. Панують і відповідні соціальні ритми, як-от: час початку й закінчення робочих днів, тижня, пора і тривалість відпустки. У зв’язку з електрифікацією фактор світлового дня відійшов на другий план, як і необхідність лягати спати водночас «з курми». Організмові доводиться адаптуватися до вимог суспільства, приводячи у відповідність до навколишнього оточення фізіологічні процеси.

Щоб уникнути хвороб десинхрозу, тобто неузгодженості біологічних і соціальних ритмів, тим, хто працює позмінно, треба більше піклуватися про своє здоров’я, сумлінніше дотримуючись режиму праці та відпочинку, харчування – словом, здорового способу життя.

Ті, хто працює вночі, мають знати, що мінімальна працездатність, а отже, найбільша кількість помилок у трудовому процесі, прийнятті правильних рішень припадають на період 2-4 год. ночі.

У багатьох упродовж нічної зміни відзначаються сонливість, млявість, підвищена нервозність, особливо в разі появи якихось перешкод, непердбачуваних виробничим процесом ситуацій.

Утома, порушений ритм життя негативно позначаються не лише на працездатності та самопочутті. Об’єктивно різко знижується гострота зору, слизова ока червоніє, з’являється хронічний кон’юктивіт, підвищується внутрішньоочний тиск. Не виключені розвиток неврозів, інших психічних порушень.

Пристосування до неприродної для людини активності відбувається поступово, і лише через 1-3 місяці настає повна адаптація організму.

Як і всім людям, тим, хто працює вночі, також необхідно спати 7-8 год. Можна спати 6 год. у тихій і темній, добре провітреній кімнаті вдень, перед зміною, і не менше 2 год. після неї. Фізіологічно ж для повного відновлення стану організму після праці вночі потрібний дводенний активний відпочинок.

Внаслідок десинхрозу та старіння знижується здатність організму регулювати кровообіг тіла. Це призводить до того, що при нахилі тулуба погіршується кровотік у судинах ока й мозку, навіть можуть виникати запаморочення, непритомність. Тож корисними для запобігання таким негативним (ортостатичним) явищам стають вправи, які сприяють тренуванню реакцій кровообігу, зокрема повороти й нахили тулуба.

Кількість і частота виконання таких вправ визначається за принципом: стільки, скільки людина зможе вдаватися до них без напруження. Навіть у віці старше 75 років під впливом спеціальних вправ на координацію вдосконалюються точність і злагодженість рухів.

До комплексу щоденної гімнастики включіть повороти, обертання тулуба та голови. Разом з нахилами вони підсилюють кровообіг у судинах хребетного стовпа і його зв’язкового апарату.

 

Дмитро Усенко, лікар-реабілітолог.

Газета «Порадниця», № 15, 2010 рік


 

домик на сутки в подмосковье недорого

Ужгород, отдых в Ужгороде

Статьи

Новости

Погода

Курсы валют

 

Вернуться в начало раздела "Медицина"

Вернуться в начало раздела "Статьи о медицине"

Вернуться на главную страницу сайта

Общественно-информационный портал города Ужгорода

2007-2016. Все права защищены.

Копирование материалов разрешено только с видимой гиперссылкой на источник: http://www.uzhgorod.ws

Хостинг сайта предоставлен и осуществляется компанией ЗАО "SpaceWeb"
Город Ужгород