Вернуться в начало раздела "Образование"

Вернуться в начало раздела "Статьи о науке и образовании"

Вернуться на главную страницу сайта

Высшие учебные заведения

Средние специальные учебные заведения

Средние общеобразовательные учреждения

Детские дошкольные учреждения

Детские образовательные центры

Учебные курсы

Статьи о науке и образовании

Анекдоты про науку и образование

Как разместиться в бизнес-каталоге?

Статьи

Анекдоты

Фото Ужгорода

Форум Ужгорода

 

 

 

Стара гімназія

Перед Катедральним собором вулиця Капітульна різко повертає на південь. Міська управа Ужгорода 27 вересня 1911 р. на святковому засіданні, присвяченому 50-річчю висвячення єпископа Юлія Фірцака на священика, прийняла рішення назвати цей відрізок Капітульної вулиці іменем Фірцака (назва збереглася лише до радянських часів), а самого єпископа обрати почесним громадянином міста. Найвідомішою історичною пам'яткою даної частини вулиці є сьогоднішнє приміщення Ужгородського комерційного технікуму. Над входом у цю, з архітектурної точки зору, нічим не примітну будівлю виліплена дата — 1668. Це, однак, не є датою побудови пам'ятки, а тільки згадка про давню військову казарму, яка колись стояла на цьому місці. Сама ж будівля тісно пов'язана з історією Ужгородської гімназії й сягає кінця XVIII ст.

 

Старая гимназия в Ужгороде
Будівля колишньої гімназії. 1920-ті роки

На початку серпня 1775 р. єпископ Андрій Бачинський офіційно перебрав у власність Мукачівської єпархії приміщення єзуїтської колегії разом з гімназією. Тодішній професор риторики звернувся до наджупана Ужгородського комітату з проханням побудувати для гімназії нове приміщення, оскільки старе знаходилося у такому жалюгідному стані, що не заслуговувало вже й ремонту. Справа дійшла до Намісницької ради. Нарешті, у 1778 р. до міста навідався заступник голови Державної комори граф Пал Фештетіч й визначив місце для будівництва гімназії неподалік від єзуїтської колегії, на місці старої казарми. Будівництво розпочалося 1783 р. Казарму розібрали, а на її місці звели нову будівлю гімназії, причому під час будівництва довелося переглянути первісні архітектурні плани й придбати будинок місцевого перукаря. У листопаді 1784 р. гімназія була готова, але не вистачало внутрішнього обладнання. І все ж для трьох класів використали лавиці і кафедри старої гімназії і частину учнів (граматиків) перевели у нове приміщення (гуманітарії ще на один рік залишилися на попередньому місці). З 1785-1786 навчального року уже всі учні навчалися тут. Це була шестикласна гімназія, у якій для духовних потреб діяла капличка (ораторіум).

У 1854 р. гімназію вирішили зробити восьмикласною. Відразу ж виникла потреба розширити приміщення. Гроші давало місто (із податку корчм), комітат і самі міщани. Упродовж 1857-1858 рр. ужгородські майстри — каменяр Андраш Турнер і тесля Янош Кучаї — добудували п'ять кімнат і таким чином будівля стала двоповерховою.

У 1870-х рр. кількість студентів зрослі вже настільки, що для занять фізкультурою довелося орендувати приміщення колишньої "Великої корчми" навпроти гімназії (перебудована), а в 1876 р. для паралельних класів — приміщення колишнього окружного суду на нинішній вул. А.Волошина. З того часу за цим будинком закріпилася назва "Мала гімназія". Та з часом і цих приміщень виявилося замало. Постало питання про будівництво нової гімназії. З цією метою 17 червня 1883 р. тодішній міністр культу й освіти Угорщини Агоштон Трефорт навідався до Ужгорода й, особисто переконавшись у необхідності побудови нового приміщення, дав доручення розробити проект і вибрати місце для будівництва (саме тоді він почув знаменитий Ужгородський хор). Нарешті, 1 вересня 1895 р. викладачі й студенти гімназії востаннє зібралися перед старим приміщенням своєї аlma mater й під звуки невеликого дзвону, який колись висів у куполі єзуїтської гімназії, рушили через усе місто до нового приміщення на площі Другетів (нині хімічний факультет Ужгородського національного університету).

Старий будинок гімназії на відкритому аукціоні у 1900 р. придбала міська управа й після часткової перебудови та оновлення займала його аж до 1939 р. У колишніх залах старої гімназії 1940 р. знову загомоніли студенти: на цей раз Державної торговельної школи (з 1915р. - Міська торговельна школа, з 1920 р. — Державна торговельна академія, яку потім перевели в Мукачеве). На стіні будинку встановили меморіальну таблицю Августину Штефану (1893-1989), який, окрім того, що був директором Академії (щоправда, остання діяла в іншому місці), відігравав значну роль у суспільно-політичному житті краю, зокрема, був головою сойму Карпатської України. Сьогодні тут, продовжуючи традиції 40-х років XX ст., діє Ужгородський комерційний технікум.

Ужгородська гімназія, поряд з богословською і вчительською семінаріями, понад століття була одним із найважливіших освітніх закладів міста. Тут вчилися переважно українці й угорці. Мовою навчання, як колись в єзуїтській гімназії, була латинська, але деякі предмети викладалися угорською та українською мовами (Закон Божий та ін.). Зміни почалися в середині 40-х років XIX ст., коли мовою викладання стала угорська. Після поразки угорської революції 1848-1849 рр. національне життя дещо пожвавішало, і тодішній директор гімназії Іван Чургович (був директором з 1825 по 1856 рр.) спробував протягом 1849-1851 рр. хоча б частково запровадити українську мову навчання, але зустрів такий шалений опір, що змушений був відмовитися від свого задуму.

Після цього боротьба за мову викладання в гімназії точилася й надалі, але вже тільки стосовно того, чи вона повинна бути німецькою, чи угорською. Тільки після угорсько-австрійського примирення 1867 р. (утворення Австро-Угорської дуалістичної монархії) угорська мова стала домінуючою.

Цікавим моментом українського національного буття, пов'язаним з гімназією, став неординарний вчинок Миколи Теодоровича (1755-1819), у майбутньому відомого філософа, просвітителя, автора першої на Закарпатті руської "Читанки", який 1793 р., коли усі гімназисти за звичкою рушили на богослужіння у римо-католицьку церкву, виступив зі свого ряду і на подив усіх рушив до греко-католицького храму. Незабаром його приклад наслідували й інші гімназисти. Правління гімназії змушене було запровадити роздільне вивчення Закону Божого і роздільне богослужіння для римо- і греко-католиків.

Навчання у гімназії велося на високому рівні із застосуванням найпередовіших методів. Окрім звичайних навчальних дисциплін, тут вивчали хоровий спів, музику (мали власні хори, ансамблі), скоропис (ужгородські скорописці були відомі на всю Угорщину) та ін. У приміщенні гімназії знаходилась багата бібліотека для вчителів (на 1888 р. — 2363 томи), кабінет природи з геологічними й палеонтологічними зразками (з 1850-х років), гербарієм (1850-ті роки) та опудалами тварин (з 1858 р.); хімічний і географічний кабінети. У 1871-1872 рр. викладач гімназії, її майбутній директор Еде Сібер заклав основи історичного музею — першого музейного закладу в Ужгороді. Окремо слід сказати про малювання, яке тісно пов'язане з іменем відомого закарпатського майстра пензля Ференца Гевердле (1841-1910), (з 1868 по 1898 рр. він був учителем гімназії, а також фізичного виховання), котре у 1856 р. почав викладати Антал Абт.

В Ужгородській гімназії навчався весь цвіт тодішньої місцевої інтелігенції. Серед її директорів, викладачів і учнів ми зустрічаємо імена багатьох відомих наукових, культурних, громадських і політичних діячів краю ХІХ-ХХ ст., таких, наприклад, як Іван Чургович, Микола Гомічков (1833-1886) (директор "Товариства св. Василія Великого", редактор газети "Карпати"), Іван Мондок, Євменій Сабов (1859-1934) (священик, педагог, голова "Общества ім. А. Духновича"), Олександр Духнович, Августин Волошин, Арпад Філеп (1863-1953) (педагог, поет, письменник) і десятки, десятки інших.

 


 

Йосип Кобаль. "Ужгород відомий та невідомий", 2008


 

 

Ужгород, отдых в Ужгороде

Статьи

Новости

Погода

Курсы валют

 

Вернуться в начало раздела "Образование"

Вернуться в начало раздела "Статьи о науке и образовании"

Вернуться на главную страницу сайта

Общественно-информационный портал города Ужгорода

2007-2016. Все права защищены.

Копирование материалов разрешено только с видимой гиперссылкой на источник: http://www.uzhgorod.ws

Хостинг сайта предоставлен и осуществляется компанией ЗАО "SpaceWeb"
Город Ужгород