Вернуться в начало раздела  

Вернуться на главную страницу сайта

Коротка хроніка подій

Ще за давніх часів...

Середньовічний Ужгород часів роду графів Другетів

Визвольна війна під проводом Ференца Ракоці

Ужгород у складі Австро-Угорщини

Ужгород у складі Чехословаччини

Ужгород у радянський період

Ужгород в період незалежності України

Исторические статьи



Бизнес-каталог

Как разместиться в бизнес-каталоге?

Все статьи

Анекдоты

Фото Ужгорода

Форум Ужгорода

 

Середньовічний Ужгород часів роду графів Другетів

 

Семейный герб Другетов
Родинний герб Другетів. XIV ст.

 

Янош Х Другет

Янош Х Другет

 

Печать Дьердя Другета

Печатка Дьєрдя Другета. 1610 р.

 

Семейный герб Другетов

Родинний герб Другетів. 1628 р. Зображення на кахлі із церкви св.Юрія

 

Герб Другетов

Герб Другетів. XVII ст.

 

Надгробок Дьердя Другета

Надгробок Дьєрдя Другета. Тарнава (Словаччина). 1619 р.

Серед великої кількості дворянських родин, які володіли колись землями на території сучасного Закарпаття.

Другети були наймогутнішим та найбагатшим родом. Він залишив по собі чималу історико-культурну спадщину. Наслідки діяльності цього давно вимерлого магнатського роду опосередковано відчуваються і сьогодні, незважаючи на досить великий проміжок часу, що віддаляє нас від моменту смерті останнього Другета (наприкінці XVII ст.). Історія роду Другетів на теренах Угорщини налічує понад чотири століття. За весь цей час рід дав Угорській державі кількох палатинів та державних суддів, ряд знаменитих воєначальників, дипломатів, ішпанів комітатів та одного єпископа. Загалом у період від поч. XIV до кін. XVII ст.ст. не було жодної визначної події в історії Угорського королівства, в якій Другети не взяли б участі.

Другети прийшли до Угорщини на поч. XIV ст. з Італії в супроводі претендента на угорську корону Карла Роберта Анжуйського (1308-1342), який був правнуком одного з останніх Арпадовичів. Другети отримали від короля володіння Ужгорода, та поділили його на два помістя: горянське, яким володів Філіп Другет, та дравецьке - володів Янош Другет. При них місто знову перетворилося на воєнне укріплення. Філіп Другет будує новий замок на місці попереднього, знищеного під час монголо-татарської навали (на Замковій горі), причому будівельним матеріалом йому служить камінь з горянського замку, а на місці горянського замку закладається вілла. Десь після 1320 р. в Ужгороді був побудований також міст через р.Уж. Навколо замку селяться і нові поселенці. Це ремісники, селяни, дворові, замкові слуги. Ужгород за сприяння Другетів перетворюється у центр торгівлі. У 1327 р. Філіп Другет помер, його майно успадкував брат Янош. Останній став радником короля, а в 1330 р. — жупаном комітатів Унг, Земплин. Цю посаду Другети займали як спадкову протягом століть, до кінця XVII ст. Другети отримали також у спадкове володіння Гуменську та Ужгородську домінії, їм належало близько 300 словацьких, угорських та русинських поселень.

У 1380 р. Ужгород отримав від угорського короля право на проведення щотижневого ярмарку, котрий припадав на четвер і став традиційним, бо проводився у місті аж до радянських часів.

Другети будують перед замком католицьку церкву, а в 1384 р. — павлікіанський монастир, який, найімовірніше, стояв на південно-західному схилі Замкової гори, десь у кінці вул.Соляної (нині Волошина). До речі, є письмові відомості про те, що Другети наділили виноградниками павлікіанців на Виноградній (1384) і Горянській (1482) горах. Це й не дивно, бо виноградарство відоме в Ужгороді з XIV ст., а торгівлю вином суворо регламентували спочатку Другети, як власники міста, а потім - казна та міська управа. У 1430 р. Ужгород одержує привілеї від короля й офіційно пишеться "Привілейоване місто Ужгород". Проте і в XV ст. Ужгород - невеличке містечко Північної Угорщини. Крім військового гарнізону - фортеці, в ньому проживало кілька десятків дворян, ремісників, торговців та понад 30 кріпосних сімей. Відомо, що населення Ужгорода брало участь у селянській війні 1514 р. під проводом Дьєрдя Дожі, за що уряд оголосив місто "бунтарським", а після придушення повстання Ужгород був сплюндрований. Після поразки угорського війська (1526) у битві з турками-османами під Могачем, у боротьбі за королівський трон Другети виступали на стороні Габсбургів. І все ж, незважаючи на всі перепади і складності історичного розвитку, роль Ужгорода як економічного і військового центру протягом XV-XVI ст.ст. знову зросла. Цьому сприяла, перш за все, діяльність Другетів, які активно зайнялись його благоустроєм і перебудовою. Другети докорінно перебудували Ужгородський замок. Декілька років під керівництвом італійських і французьких спеціалістів-фортифікаторів на території замку велися великі роботи: зводились могутні кам'яні стіни з бастіонами, поглиблювались і розширювались з трьох сторін рови, копалися колодязі, йшла докорінна перебудова внутрішніх приміщень. Звичайно, іноземні майстри лише керували роботами, безпосередніми ж виконавцями виступали місцеві мешканці - селяни-кріпаки, ремісники тощо. Від тих часів по сьогодні над головним фасадом центрального корпусу збереглася викарбувана дата "1598", а над нею вирізьблені на камені чотири дрозди - герб Другетів. Про те, що інші частини замку продовжували перебудовуватись і далі, свідчить висічений на зовнішньому боці північної кріпосної стіни рік "1653". За Другетів змінюється роль Ужгорода як торговельного центру. В місто все в більших кількостях проникають книги із України і Росії, особливо перші слов'янські друковані книги (частина літературних раритетів XV-XVI ст.ст. і сьогодні зберігається в Краєзнавчому музеї та університетській бібліотеці). Зростання ролі торгівлі у розвитку міста засвідчує і поява печатки. На печатці зображений герб міста: щит з двома виноградними лозами і двома гронами винограду, що вказувало на основне заняття його мешканців. Зростало, розбудовувалось і упорядковувалось потроху і саме місто. У 1631 р. Ужгород нараховував 238 землеволодінь, складався із десяти вулиць, і всі вони були на правому березі Ужа. Всього тоді у місті проживало 1200 чоловік. Велику увагу Другети приділяли освітній політиці у місті. Так, володар Ужгорода Янош X Другет 31 липня 1640 р. видав фундаційну грамоту про перенесення єзуїтської колегії з Гуменного (Східна Словаччина) у наше місто, за власні кошти придбав для будівництва колегії землі, утримував єзуїтів. За все це Янош Другет просив, щоб отці-єзуїти молилися за нього і його нащадків. На початку XVII ст. в районі сучасного Корзо Другети заснували найдавнішу лікарню міста, т.зв. Хепосіоспіит. Другети були засновниками першої у місті гімназії, навчальний корпус якої було споруджено у 1641-1646 рр. на вул. Капітульній.

Анна Другет (Янна Якушич) разом із своїм братом, римо-католицьким єпископом Юрієм Якушичем сприяли скликанню 63 православних священиків та підписанню Ужгородської унії (1646). Унію укладено в Ужгородському замку, за нею було утворено греко-католицьку церкву на Закарпатті. Сьогодні мало хто згадує той факт, що якби у XVII ст. стараннями Другетів не було укладено церковну унію, можливо, не було б у нашій історії таких видатних діячів культури, просвіти й релігії, як Петро Лодій (1764-1829), Юрій Венелін (Гуца) (1802-1837), Олександр Духнович (1803-1865), Василь Довгович (1783-1849), Іоан Дулішкович (1815-1883), Іван Сільвай (1858-1904), Августин Волошин (1874—1945).

Під кінець XVII ст. Закарпаття, в т.ч. і Ужгород, були ареною жорстокої антигабсбурзької боротьби, яку очолив граф Імре Текелі один із керівників боротьби за незалежність Угорщини від австрійського панування. До рук повсталих потрапив і володар Ужгородського замку - Жигмонд Другет. 14 квітня 1648 р. він був страчений як союзник Габсбургів. У 1691 р. помер останній член родини Другетів за чоловічою лінією, і Ужгород перейшов у володіння до впливового угорського магната Міклоша Берчені, дружиною якого була Крістіна Чакі. Він же став незабаром і жупаном Ужгородської жупи. Під його керівництвом Ужгород почав порівняно швидко відбудовуватись, оживати..

Оставшийся герб Другетов над входом в замок
Залишки герба Другетів над входом до палацу

 

 

 

Порошковая покраска дисков киев цена и фото|На сайте http://goagro.com.ua запчастини для мінітракторів.|titan gel

 

Статьи

Новости

Погода

Курсы валют

 

Вернуться в начало раздела

 

Вернуться на главную страницу сайта

Общественно-информационный портал города Ужгорода

2007-2016. Все права защищены.

Копирование материалов разрешено только с видимой гиперссылкой на источник: http://www.uzhgorod.ws

Хостинг сайта предоставлен и осуществляется компанией ЗАО "SpaceWeb"
Город Ужгород