Вернуться в начало раздела  

Вернуться на главную страницу сайта

Коротка хроніка подій

Ще за давніх часів...

Середньовічний Ужгород часів роду графів Другетів

Визвольна війна під проводом Ференца Ракоці

Ужгород у складі Австро-Угорщини

Ужгород у складі Чехословаччини

Ужгород у радянський період

Ужгород в період незалежності України

Исторические статьи



Бизнес-каталог

Как разместиться в бизнес-каталоге?

Все статьи

Анекдоты

Фото Ужгорода

Форум Ужгорода

 

Ужгород у складі Австро-Угорщини

 

Революція 1848-1849 рр. ліквідувала феодальне минуле Ужгорода, а утворена у 1867 р. Австро-Угорська імперія справила вагомий вплив на розвиток міста. Так, городяни отримали право місцевого самоврядування, а місто, в цілому, зростало як економічний, освітній та культурний центр Закарпаття.

Ужгород в составе Австро-ВенгрииСеред інших міст краю Ужгород у період 1849-1918 рр. стояв на першому місці за густотою населення. Щодо абсолютної кількості населення міста, то дані свідчать, що у 1830 р. тут проживало 6631 чол., а в 1910 р. - 15 980 чол. Зростало число тих, хто виїжджав з Ужгорода за межі Австро-Угорщини, і тих, хто приїжджав у місто з-за кордону з комерційними, виробничими та освітньо-культурними цілями.

У кін.XIX - на поч.XX стст. змінювався також вигляд міста, зводилися нові будинки, прокладалися тротуари, на вулицях появилося електричне освітлення. У 1891 р. в Ужгороді нараховувалося 83 двоповерхових та 2 триповерхових будинки, в яких розміщувалися державні установи та промислові підприємства. Майже усі житлові будинки були одноповерховими. Лише в 1912 р. у місті збудовано перший п'ятиповерховий будинок монастиря ордену Василіан на вул.Великій (нині вул.Волошина). Якщо у 1869 р. у місті нараховувалося 1020 житлових будинків, то у 1910 р. їх було 1346. Електричний струм в Ужгороді появився у 1902 р., коли була здана в експлуатацію міська електростанція.

Головним багатством городян були виноградники, які з усіх сторін оточували місто.

Тільки наприкінці XIX ст. в Ужгороді виникають перші промислові підприємства. У 1869 р. у місті збудовано перший на Закарпатті лісопильний завод, а у 1886 р. - відому в усій імперії фабрику гнутих меблів синдикату "Мундус". У 1897 р. побудовано металообробний завод Козара, пізніше - кахельну фабрику, завод дріжджів. Будувалися переробні підприємства деревообробної, харчової, швейної, будівельної та інших галузей виробництва.

У цей період Ужгород став важливим залізничним вузлом Закарпаття. У 1872 р. місто було з'єднано залізницею з головними центрами Австро-Угорщини, а в 1897 р. було встановлено телеграфний зв'язок зі столицею Угорщини Будапештом.

У місті працювала гімназія з восьмирічним навчанням. Багато для її розвитку зробив Іван Чургович - директор, який був ним протягом 32 років. У 1883 р. в Ужгороді було відкрито керамічне училище (школа глиняного посуду), а з 1915 р. запрацювала торговельна школа. Великою популярністю користувалися 2 семінарії: духовна та учительська. Остання з 1872 р. стала самостійним середнім спеціальним закладом з трирічним навчанням. З 1912 р. її директором став Августин Волошин. Семінарією він безперервно керував 27 років, утвердивши себе перш за все культурним діячем і просвітителем. Уся його освітня і педагогічна діяльність була спрямована на поширення знань серед народу, на виховання патріотизму й національної самосвідомості. Він ніколи не відривав історію українців Закарпаття від загальноукраїнської. В 1897 р. у місті відкрито єдину на Закарпатті реальну школу, яка діяла аж до 1918 р. З 1890-х рр. при Ужгородській міській лікарні працювали п'ятимісячні курси підготовки акушерів.

Ужгород був культурним центром. У місті жили, навчалися, працювали у різний час літератори і публіцисти, історики та етнографи: Анатолій Кралицький (1835-1894), Олександр Павлович (1819-1900), Олександр Митрак (1837-1913), Іван Сільвай (1838-1904), Євген Фенцик (1844-1903), Іван Раковський (1815-1885), Юрій Жаткович (1855-1920), скульптор І.Петридес (1819-1920), художник Гнат Рошкович (1854-1915) та багато інших. Ужгородську гімназію закінчив і почав працювати в Ужгороді видатний діяч національного відродження закарпатських русинів Олександр Духнович (1803-1865). Саме в Ужгороді сформувалися його світогляд, характер. Вищевказані культурні та громадські діячі нашого краю досліджували його історію, писали літературні твори, видавали книжки, альманахи, складали підручники для шкіл, друкували матеріали з етнографії, фольклору тощо. До культурно-просвітницької роботи залучалося багато городян. У місті діяло культурно-просвітницьке "Товариство св. Василя Великого", видавалися газети та журнали: "Світ", "Новий світ", "Сова", "Листок", "Місяцеслов", "Слово", "Карпатський вісник", "Верховинський край", "Карпат", "Учитель", "Ужгородські вісті" та ін.

Великим випробуванням для Ужгорода була Перша світова війна. Місто стало прифронтовим після взяття російськими військами Ужоцького перевалу та зайняття ними частини Ужанської долини восени 1914 р. І лише після відступу військ весною 1915 р. ситуація дещо змінилася, Ужгород був містом шпиталів, перебував під владою військових. З розпадом Австро-Угорщини у кінці жовтня 1918 р. Ужгород стає одним із центрів політичного життя закарпатських русинів.


 

 

Статьи

Новости

Погода

Курсы валют

Вернуться в начало раздела

 

Вернуться на главную страницу сайта

Общественно-информационный портал города Ужгорода

2007-2016. Все права защищены.

Копирование материалов разрешено только с видимой гиперссылкой на источник: http://www.uzhgorod.ws

Хостинг сайта предоставлен и осуществляется компанией ЗАО "SpaceWeb"
Город Ужгород