Вернуться в начало раздела  

Вернуться на главную страницу сайта

Коротка хроніка подій

Ще за давніх часів...

Середньовічний Ужгород часів роду графів Другетів

Визвольна війна під проводом Ференца Ракоці

Ужгород у складі Австро-Угорщини

Ужгород у складі Чехословаччини

Ужгород у радянський період

Ужгород в період незалежності України

Исторические статьи



Бизнес-каталог

Как разместиться в бизнес-каталоге?

Все статьи

Анекдоты

Фото Ужгорода

Форум Ужгорода

 

Ужгород у складі Чехословаччини

 

Карта Ужгорода в чехословацкий период 1930 год
Карта Ужгорода у чехословацький період, 1930 р.

Після Першої світової війни, 12 січня 1919 р. 31-й полк чехословацьких легіонерів увійшов до міста Ужгорода. Вже 10 вересня 1919 р. Закарпаття офіційно увійшло до складу Чехословацької республіки, а першим губернатором Закарпаття був призначений Георгій Жаткович. Місто вперше у своїй історії стало офіційним адміністративним, політичним, освітньо-культурним центром краю. У 1920 р. після прийняття закону "Про адміністративний устрій Підкарпатської Русі" Ужгород визначено столицею Закарпаття, його крайового управління. Чехословацький прем'єр-міністр, професор Фірлінгер наказав своїм учням, які їхали до Закарпаття, здійснювати виграний на конкурсі проект: "Ви повинні будувати і побудувати все так, щоб Підкарпатська Русь стала парком Центральної Європи".

Після Першої світової війни в Ужгороді проживало 20 609 чол. і у місті площею 2 тис. гектарів нараховувалося 1274 будинки, а до завершення чехословацького періоду, у 1938 р. ужгородців вже було понад 30 тис. та понад 3500 будинків.

Новий статус Ужгорода вимагав його розбудови як столиці краю. Протягом 20-30-х рр. XX ст. розбудова міста набрала широкого розмаху. Головні зусилля міської управи були спрямовані на впорядкування міських комунікацій (водопровід і каналізація), влаштування вулиць, регулювання русла р. Уж, а також вирішення ряду важливих фінансових і технічних проблем. За планом розбудови міста у чехословацький період був сформований новий адміністративний центр у районі нинішньої площі Народної. Забудова цього району ще й нині не завершена до кінця, тобто не відповідає своєму первинному планові. Саме в часи Чехословацької республіки Ужгород отримав сучасну архітектурну і культурну довершеність. Передові архітектори, зокрема І.Гочар, А.Крупка намагалися створити будови, які б були втіленням єдиних функціональних і естетичних принципів та зрозуміло розкрили структуру будови. Архітектори не знали "довгобуду", все що було спроектовано і затверджено замовником, реалізовувалось у чітко визначені строки. Основною вимогою була найвища якість. Однією з таких будівель є Народна рада або ж будова колишнього Земського управління, що чітко вимальовується на фоні площі Народної.

Саме в чехословацький період було реконструйовано ряд будов у старій частині міста, засипано Малий Уж, врегульовано русло Великого Ужа, облаштовано правобережну набережну, що і нині є окрасою міста, площі О.Пушкіна, Ф.Корятовича, Театральної, сформовано два нові мікрорайони - Малий та Великий Галагов, побудовано водопровід загальною протяжністю 40 км, перший аеропорт і кінотеатр (нині кінотеатр "Ужгород"), будинок "Просвіти" та багато інших споруд. Правобережжя і лівобережжя були з'єднані залізничним мостом у центрі Ужгорода (нині пішохідним) та завершеним у 1937 р. новим транспортним мостом у районі нинішнього готелю "Ужгород".

Саме в чехословацький період в Ужгороді бурхливо розвивалося освітнє й культурне життя: спорудження школи (нині ЗОШ №3), створення музеїв, отримання ліцензії на перегляд кінофільмів, розквіт театрального мистецтва, створення Й.Бокшаєм та А.Ерделі "Підкарпатської школи живопису", яка дала нашому краю когорту великих митців. Серед них Г.Глюк, Ф.Манайло, А.Коцка, Е.Контратович, З.Шолтес, Е.Грабовський та ін. Місто було центром книжково-видавничого і газетно-журнального потоку. Тут були зосереджені керівні органи більшості політичних партій, крайових культурних і національних товариств, зокрема найбільш популярних: "Просвіта", "Общество им. А.Духновича", "Педагогічне товариство Підкарпатської Русі".

Отже, за рахунок державних, крайових та міських коштів мале провінційне містечко переросло в нове модерне європейське місто, стало столицею краю з численними державними службами, громадсько-культурними закладами, установами, товариствами.

У 1938 р. Ужгород став головним містом автономного утворення Підкарпатська Русь. Саме тут у жовтні 1938 р. був сформований автономний уряд Підкарпатської Русі, який очолив Августин Волошин (1874-1945) державний, політичний і культурний діяч загальнокрайового і загальноукраїнського значення. Але за рішенням міжнародного Віденського арбітражу від 2 листопада 1938 р. частина Закарпаття разом з Ужгородом була передана Угорщині. До 10 листопада столиця Підкарпатської Русі - Карпатської України мала бути евакуйована з Ужгорода. Столицею стало місто Хуст, де 15 березня 1939 р. було проголошено державну незалежність Карпатської України на чолі з її президентом Августином Волошином, котрому Указом Президента України присвоєно звання "Герой України" (у 2002 р. посмертно), а також споруджено пам'ятник на набережній Незалежності.

У 1941 р. Угорська держава, до складу якої входило і наше місто, розпочала активні бойові дії у Другій світовій війні. На той час в Ужгороді вже проживало 35 155 міських жителів, чисельність яких у 1944 р. скоротилася до 17 261 чол. На жаль, у цей період місто перетворилося на великий військовий табір. Почергово, в цей час, Ужгородом управляли міські бургомістри І.Пельчарскі, Л.Мегаї, Р.-Г.Ференц.

У жовтні 1944 р. бої Другої світової війни підійшли до Ужгорода. Війна не принесла місту істотних зруйнувань, хоча призвела до значних змін у структурі населення Закарпаття. У воєнних діях брали участь частини 4-го Українського фронту під командуванням генерала І.Петрова, які восени 1944 р. завершили військові дії. Місто було визволене 27 жовтня 1944 р. У боях за Закарпаття загинуло понад 10 000 радянських солдатів. Пам'ять про них бережуть численні пам'ятники в нашому місті.


 

скатерть Круглая купить|Услуги адвоката краснодар еще здесь.

 

Статьи

Новости

Погода

Курсы валют

Вернуться в начало раздела

 

Вернуться на главную страницу сайта

Общественно-информационный портал города Ужгорода

2007-2016. Все права защищены.

Копирование материалов разрешено только с видимой гиперссылкой на источник: http://www.uzhgorod.ws

Хостинг сайта предоставлен и осуществляется компанией ЗАО "SpaceWeb"
Город Ужгород